Накъыгъэм и 22-м Къэрэшей-Черкесым щыхьэщIащ Тыркум щыпсэу ди лъэпкъэгъухэм — адыгэ диаспорэм къабгъэдэкIа лIыкIуэхэр. Я адэжь Хэку къихьащ цIыхуи 120-рэ хъууэ. Ахэр, зэрытщIэщи, Кавказ зауэм щыгъуэ зи Хэку залымыгъэкIэ зрагъэбгына адыгэхэм я щIэблэщ. ИкIи, аращ и щхьэусыгъуэр ди лъэпкъэгъухэр Хэкужьым къыщIэкIуам: адыгэхэр нэхъ куэду здыщыпсэу щIыпIэхэр зэгъэлъэгъуныр, лъэпкъэгъухэм нэIуасэ захуэщIыныр, Кавказ зауэжьым хэкIуэдахэм я фэеплъ махуэр хэкурысхэм ящIыгъуу егъэкIуэкIыныр. ЖыIэпхъэщи, накъыгъэм и 21-м гупыр щыхьэщIащ Къэбэрдей-Балъкъэрым. ХьэщIэхэм я нэхъыжьу къеблэгъа Хьэгъундокъуэ Яшар мыпхуэдэ гупсысэхэмкIэ къыддэгуэшащ. — Щыгъуэ-щIэж махуэм ди къэблагъэр щIытедгъэхуам и щхьэусыгъуэщ, ар ди щIалэгъуалэм зэращыгъупщэжыр. 21-нэ махуэм Налшык къалэ дыщыIати, фэеплъ зекIуэм дыхэтащ. Абдеж хуабжьу зыхэтщIащ ди Хэкур: хэт гъыт, хэти гушхуэт, гуфIэт, сыту жыпIэмэ, уэрэдыжьхэр, гъыбзэхэр къэIут, ди хъуреягъкIэ адыгэбзэкIэ цIыхухэр псалъэт. Дэ къыдгуроIуэ ди бзэр, ди хабзэр тхъумэжыну дыпылъ щхьэкIэ, хамэщI дыщыпсэуху ар тыншу къызэрыдэмыхъулIэнур, зэми - зэми а псори тIэщIэкIынущ. НобэкIэ Хэкужьым къэкIуэну хуея псори къэкIуэфакъым. Ауэ зэкIэ гъуэгур зэдгъащIэу дыкъэзэрыкIуари ди гуапэщ. Нобэ къэкIуа псоми я акъылри ягури хэкумкIэ къэгъэзащ, — жиIащ Яшар. ХьэщIэ лъапIэхэм, зэрыхабзэу, гъунапкъэм деж щапежьащ ди хэгъуэгум щыпсэу адыгэхэр. ХьэщIэхэр кърагъэблэгъащ, хьэлывэ хуабэкIэ, хьэлыуэ IэнэкIэ, махъсымэкIэ. Псалъэ гуапэкIэ нэхъыжьхэм къабгъэдэкIыу лъэпкъэгъухэм захуигъэзащ Адыгэ-Хьэблэ район Хасэм и тхьэмадэ Аслъэн Алий. АдэкIэ автобусышхуэхэмкIэ къеблэгъа ди лъэпкъэгъухэмрэ ахэр къезыгъэблагъэхэмрэ Черкесск къалэмкIэ къаунэтIащ. Къалэм деж хьэщIэхэм ирагъэлъэгъуащ «ХытIыгу щхъуантIэ» зыгъэпсэхупIэ паркыр, ЗАГС-м деж щагъэува Кавказ зауэм хэкIуэдахэм я фэеплъ мывэ сыныр. Абдежым «Адыгэ Хасэ-Черкесский Парламент» республикэ жылагъуэ зэщIэхъееныгъэм и тхьэмадэ Шэрджэс Мухьэмэд къыхигъэщащ мывэм ипIэкIэ, дяпэкIэ фэеплъ сын зэрыщагъэувынур. Черкесск къалэр къаплъыхьа нэужь хьэщIэхэр ирашэжьащ адыгэ къуажэхэм. Хьэбэз къуажэм деж абыхэм къаплъыхьащ мэжджытымрэ паркымрэ. КъэкIуахэм псалъэ гуапэкIэ захуигъэзащ Хьэбэз район администрацэм и Iэтащхьэм и къуэдзэ Магометов Ренат, къуажэм и нэхъыжьхэр. Лъэпкъ фащэ зэкIужхэр ящыгъыу Тыркум къикIахэр езыгъэблэгъахэм яхэтащ щIалэгъуалэри. АдэкIэ хьэщIэхэр еблэгъащ Али-Бэрдыкъуэ къуажэм дэт, Кавказ зауэм хэкIуэдахэм я фэеплъ Iуащхьэм. Хьэгъундыкъуей дежщ Кавказ зауэм хэкIуэдахэм я фэеплъ сын япэ дыдэу здыщагъэувауэ щытар. Iуащхьэм тет мывэ сыным псори дэкIуейурэ я адэжьхэм хуэщыгъуащ. Къуажэм и нэхъыжьхэми псалъэ гуапэкIэ зыкъыхуагъэзащ щIыпIэ жыжьэ къикIа я лъэпкъэгъухэм. Абдеж хэкурысхэмрэ хэхэсхэмрэ нэхъ зэпсэлъащ, зэрыцIыхуащ. Къеблэгъа адыгэхэм жаIащ я псэр хэкужьымкIэ къызэрыджэр. Абыхэм ящыщ дэтхэнэри куэд щIауэ хуейт я Хэкужь Iуплъэну, адыгэщI я лъэр теувэну, я лъэпкъэгъухэм яIущIэну. Али-Бэрдыкъуэ къуажэм нэужькIэ, хьэщIэхэр аргуэрыжу Хьэбэз къуажэм дашащ. Абдежым абыхэм къаплъыхьащ «Iэдииху» чэщанэм и Iэгъуэблагъэр. ХьэщIэхэмрэ хэкурысхэмрэ зэщIыгъуу псэлъащ, Хэкужьым щыщ щIы кIапэр яфIэгъэщIэгъуэну зрагъэлъэгъуащ... Жагъуэ зэрыхъущи, Тыркум къикIахэм ящыщ куэдым адыгэбзэ яцIыхутэкъым. Абыи щхьэусыгъуэ зэхуэмыдэхэр иIэщ. Псалъэм папщIэ, куэд щIакъым адыгэхэр я бзэкIэ псэлъэну, еджэну хуит зэращIрэ. Къапщтэмэ, нэхъ ипэIуэкIэ абы щхьэкIэ хьэпсэ ящIу щытащ... Ди бзэмкIэ мыпсэлъэфхэми, абыхэм я нэгум къыщIихт хэкум хуаIэ фIылъагъуныгъэр. Дэтхэнэ зыри хъуапсэт зэгуэр и Хэкужь къигъэзэжыну, бзэр зэригъэщIэжыну. Апхуэдэщ, псалъэм папщIэ, Къэбэрдей ЦIыкIу (Джылахъстэней) лъэныкъуэмкIэ щыIэ Ботэщей къуажэм зи адэжьхэр щыщ Емуз Атилэ. — Щыгъуэ махуэм щхьэкIэ дыкъэкIуащ ди Хэкужь. Дыгъуасэ Налшык дыщыIащ, нобэ мыбдеж дыщыIэщ, пщыхьэщхьэ Мейкъуапэ дыкIуэнущ. Абы иужь Тыркум дгъэзэжынущ. ДыкъэкIуэжыну дыхуейщ. Ауэ а лъэныкъуэм дезыпх Iуэхугъуэхэри щыIэщ: ди лэжьыгъэр, ди нэхъыжьхэр, ди кхъэхэр. МахуитI хъуауэ хэкум сыщыIэщи, хуабжьу сфIэдахэщ ди адэжь лъахэр. Си гур къызэфIонэ, мыбы сыкъыдэтIысхьэжыну си гум ислъхьауэ сокIуэж. Тхьэм жиIэмэ, дяпэгъэ нэхъри нэхъыбэу дызэрыгъэхъуауэ хэкум дыкъэкIуэнущ, — къыддэгуэшащ Емуз Атилэ. ХьэщIэхэм я ежьэжыгъуэр къыщыблагъэм абыхэм захуигъэзащ Шэрджэс Мухьэмэд. —Ди цIыхухэр вгъэгуфIащ, фэри фызэрыгуфIар нэрылъагъущ. Хасэр илъэс 20-м щIигъуащ зэрызэфIэтрэ. Ауэ, фэ къеблэгъахэм, Хасэм илэжьа лэжьыгъэм нэхърэ нэхъыбэ зэфIэфхащи, Тхьэм фигъэпсэу вжызоIэ! Псори дызытелажьэр хэкум исхэмрэ хамэщI щыпсэухэмрэ зэкIэлъыкIуэнращ, зэрылъытэупсэунращ. Ауэ ар тыншу тхузэфIэкIкъым. Фэ нобэ фыкъэкIуащ, фхузэфIэкIащ. Гушхуэныгъэ къыдэфтащ. Мы дызытет щIыгур ди зэхуэдэ дэри, фэри. Мы хэгъуэгум гъагъэу щыпсэуну лъэпкъхэм ящыщ дищI! — жиIащ Хасэм и тхьэмадэм. Предыдущая новость 966 просмотров Следующая новость Читайте также БэнэкIэмкIэ Дунейпсо тхыдэр ехъуэж 11.08.2015 592 Югославием и ЛIыхъужь хахуэ Хьэжым Iэдэмей 17.06.2015 502 Получайте свежие новости на электронную почту Подписаться Комментарии Написать
Комментарии